Доступ до адекватного знеболення пацієнтів, що потерпають від хронічного болю є вкрай на низькому рівні і залишається невирішеною проблемою для України незважаючи на прогресивне законодавство у цій сфері та наявність ліків.

Результати досліджень доступу до знеболення в Україні у 2011 та 2016 роках, яке проводили представники правозахисної організації «Human Riths Watch» виявили, що умовно успішне знеболення досягнуто лише у 5 – 14 % пацієнтів.

За даними ВООЗ Україна посідає 85 місце за рівнем споживання морфіну.

Питання розвитку паліативної допомоги, і в контексті доступу до адекватного знеболення пацієнтів, які потерпають від хронічного болю є сферою відповідальності урядів усіх країн світу. Зобов’язанням кожної держави є забезпечення урегулювання зазначеного питання у правовому полі, наявності необхідних сильнодіючих лікарських засобів у різних формах, а також імплементації законодавчих норм у повсякденну практику медичних працівників.

Зазначимо, що протягом останніх років зокрема й під безпосереднім тиском громадськості в Україні відбувся значний поступ у розвитку паліативної допомоги. Законодавчі норми, які запроваджені в Україні за останні чотири роки у сфері доступу до знеболення - затвердження Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2013 № 333, Наказу МОЗ України № 494 від 07.08.2015 р., а також реєстрація та виробництво вітчизняного морфіну в таблетках для дорослих, значно спростили доступ до знеболення. Ще одним значним досягненням для вітчизняної медицини стала нещодавня реєстрація морфіну у сиропі для дітей, що стало свідченням визнання суспільством проблеми, що від болю страждають також і діти, й цей біль можна та потрібно лікувати, що ще донедавна піддавалось сумніву, як не парадоксально, саме медичною спільнотою.

Проте, існує і той факт, що незважаючи на успіх у двох складових доступу до знеболення – законодавчого урегулювання діяльності та розширення арсеналу лікарських засобів, є недолік у третій – у недостатньому застосуванні лікарями наявних у них можливостей на практиці.

13.03.2019 в м. Рівному для лікарів первинного рівня надання медичної допомоги проводився навчальний семінар за підтримки МФ «Відродження» на тему: «Супровід пацієнтів, які потребують паліативної допомоги сімейним лікарем. Лікування хронічного больового синдрому».

Фахівці Всеукраїнського благодійного фонду "Соборність", а саме керівник програми «Розвиток паліативної допомоги в Україні», асистенти кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО ім. П.Л.Шупика О.Брацюнь; асистент кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О. Богомольця Н.Дацюк; асистенти кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО ім. П.Л.Шупика, лікар паліативного відділення Київської міської клінічної лікарні № 2 З.Максимова та консультант МФ «Відродження» О.Коваль обговорили з учасниками семінару завдання, які стоять перед сімейним лікарем під час супроводу пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, розповіли про тонкощі призначення опіоїдних анальгетиків при хронічному больовому синдромі та про правила виписування опіоїдних анальгетиків на відповідних рецептурних бланках, наголосили на нормативних документах, що регулюють надання паліативної допомоги в практиці сімейного лікаря та оцінювали рівень виконання поставлених завдань по виписуванню наркотичних знеболювальних лікарями під час практичного завдання.

Лектори зазначають: «Наш досвід свідчить, що питання призначення адекватного знеболення пацієнтам вирішується після консультацій наших експертів та фахівців, наданих пацієнтам, хворим на рак, їхнім родичам, а в окремих випадках лікарям чи керівництву лікувальних закладів. Однією з проблем наявності страху в Україні перед призначенням сильнодіючих знеболювальних у лікарів та вживанням цих ліків у пацієнтів є низька поінформованість медичної спільноти й суспільства загалом щодо досвіду використання цих лікарських засобів в медичних цілях у світі, зокрема у країнах євразійського простору. Це призводить до того, що пацієнти та їхні родичі часто навіть не усвідомлюють, що біль при найважчій хворобі не потрібно терпіти, а він успішно лікується, покращуючи якість життя. З іншого боку доступ до інформації щодо результатів використання сильнодіючих знеболювальних у країнах, які мають у цьому значний досвід може сприяти розширенню професійного кругозору лікарів в Україні та зменшенню страху через брак досвіду, відходу від керування у своїй практиці міфами».