Відповідно до Положення про Національний перелік основних лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ України від 11.02.2016 р. № 84, структура та зміст Національного переліку базуються на останньому виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я (далі — Базовий перелік ВООЗ). Базовий перелік ВООЗ містить економічно доцільні лікарські засоби з доведеною клінічною ефективністю, безпекою і переглядається міжнародними експертами ВООЗ раз на 2 роки.

Чинний Національний перелік базується на 19-му виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Однак у квітні 2017 р. ВООЗ опублікувало 20-те видання Базового переліку, у зв’язку із чим Експертним комітетом з відбору та використання основ­них лікарських засобів (далі — Експертний комітет) було ініційовано зміни до Національного переліку. Окрім цього, Експертним комітетом рекомендовано також включити до Національного переліку нові лікарські засоби за міжнародними непатентованими назвами (МНН), які:

• включені в державні програми та субвенції на інгаляційні засоби для наркозу і рекомендовані до включення до Національного переліку за процедурою «fast-track»;
• можуть закуповуватися за рахунок медичної субвенції для надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги та рекомендовані до включення в Національний перелік за процедурою «fast-track»;

ПОРІВНЯННЯ З БАЗОВИМ ПЕРЕЛІКОМ ВООЗ

У порівнянні з 20-м виданням Базового переліку ВООЗ у проект Національного переліку не увійшло більше 50 МНН (табл. 1). Деякі з цих препаратів рекомендовані ВООЗ для лікування захворювань, які відмічаються в окремих регіонах світу, однак більшість ліків може застосовуватися скрізь.

При цьому до проекту Національного переліку включено деякі МНН, які відсутні в переліку ВООЗ (табл. 2). Більшість із цих препаратів рекомендується для включення Експертним комітетом за процедурою «fast-track»

ПОРІВНЯННЯ З ПОПЕРЕДНЬОЮ РЕДАКЦІЄЮ ДОКУМЕНТА

Чинний Національний перелік налічує 367 МНН лікарських засобів. У проект Націо­нального переліку пропонується включити ще 54 МНН (табл. 3).

Таким чином, до проекту Національного переліку включено 421 МНН лікарських засобів. За підсумками 2016 р., загальні обсяги аптечного продажу та госпітальних закупівель лікарських засобів, які пропонується включити до Національного переліку, становлять 15 млрд грн. та 355,3 млн упаковок.

ЩО МОЖНА ЗАКУПОВУВАТИ?

Як відомо, з 1 січня 2018 р. заклади охорони здоров’я, які фінансуються з державного бюджету, зобов’язані закуповувати лікарські засоби, включені до Національного переліку. Після задоволення на 100% потреби в препаратах з Національного переліку заклади охорони здоров’я зможуть закуповувати інші лікарські засоби, зареєстровані в Україні.

Як вже повідомлялося, до проекту Національного переліку включено 421 МНН лікарських засобів. Однак серед цих препаратів, в Україні зареєстровано тільки 345 МНН. Тобто перелік препаратів, які зможуть закуповуватися за бюджетні кошти, значно менший.

Окрім того, відповідно до постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» декларуванню зміни оптово-відпускних цін підлягають лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується за бюджетні кошти, крім наркотичних і психотропних лікарських засобів, прекурсорів, діючих речовин (субстанцій), медичних газів та лікарських форм, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магіст­ральними формулами) та на замовлення лікувально-профілактичних закладів.

Тобто заклади охорони здоров’я можуть закуповувати лише ті лікарські засоби, на які задекларовано оптово-відпускну ціну. Станом на 8 грудня 2017 р. в Україні зареєстровано 6512 торгових назв препаратів з урахуванням форми випуску, дозування та кількості в упаковці, які включені до проекту Націо­нального переліку.

Оптово-відпускна ціна відповідно до постанови КМУ № 240 задекларована на 2509 препаратів. При цьому для близько 35 МНН взагалі не задекларовано оптово-відпуск­ні ціни. Тобто закуповувати за бюджетні кошти можна буде близько 310 МНН та 2500 препаратів.

За нашими розрахунками, обсяги споживання препаратів, включених до проекту Національного переліку, за підсумками 2016 р., у госпітальному сегменті становили 4,4 млрд грн. Частка препаратів, які включені до проекту Національного переліку та на які задекларовано оптово-відпускну ціну, становить 86% в натуральному та 81% у грошовому вираженні (рисунок).

Рисунок

Частка споживання препаратів, на які задекларована оптово-відпускна ціна, в загальних обсягах споживання препаратів з проекту Національного переліку

Однак проблема навіть не в кількості лікарських засобів, які зможуть закуповуватися закладами охорони здоров’я, а у визначенні потреби в них.

На сьогодні Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом МОЗ України від 11.07.2017 р. № 782 «Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів». Цей порядок передбачає два методи кількісної оцінки потреби в лікарських засобах, зокрема метод, що базується на показниках захворюваності, та метод, що базується на показниках споживання. Потреба в лікарських засобах може визначатися за допомогою одного або комбінації двох методів кількісної оцінки.

Оцінити обсяги фінансування за показниками захворюваності неможливо, оскільки на сьогодні в Україні відсутні реєстри пацієнтів.

Тому обсяг фінансування, необхідний для задоволення потреби в лікарських засобах, включених до проекту Національного переліку, можна визначити лише за обсягами споживання.

Як вже зазначалося, обсяги споживання лікарських засобів, включених до проекту Націо­нального переліку, за підсумками 2016 р., у госпітальному сегменті становили 4,4 млрд грн., а обсяги препаратів, на які задекларована оптово-відпускна ціна, — 3,5 млрд грн. Враховуючи середній приріст споживання на рівні 20%, отримуємо, що мінімальні обсяги фінансування на 2018 р. для закупівлі препаратів, на які задекларовано оптово-відпускні ціни, становитимуть 5,1 млрд грн.

ВИСНОВКИ

Для запровадження нових підходів до формування потреби у лікарських засобах необхідний достатній перехідний період для закладів охорони здоров’я, принаймні півроку, адже застосовність методики, запропонованої МОЗ, не доведено.

Оскільки процедура формування Національного переліку недостатньо чітко артикульована регулятором, то вона є непрозорою, а її наслідки — непрогнозованими.

При створенні Національного переліку фахівці Експертного комітету зберегли структуру Базового переліку ВООЗ. Така структура суттєво ускладнює статистичний облік. На нашу думку, необхідно додатково розробити перелік за торговими назвами з урахуванням статистичних класифікацій — АТС-класифікації та МКХ-10.