Для участі у нараді «Гарячі лінії кризової допомоги: досвід, актуальність та можливості», ініційованої МОЗ України та Уповноваженим Президента з питань реабілітації учасників АТО Вадимом Свириденко, запросили представників діючих гарячих ліній. Разом розглянули наявний досвід та визначили основні критерії для моделі функціонування національної лінії кризової допомоги.

Як один із прикладів успішної організації подібного сервісу, учасникам представили досвід створення та функціонування Австралійської телефонної "Лінії життя" (Lifeline Australia).

"Австралійська Лінія Життя була створена в 1963 році і сьогодні обслуговує близько 1 млн дзвінків на рік. Це понад 2600 звернень до сервісу на день", – пояснює Алан Вудворд, виконавчий директор Фонду досліджень Lifeline (Австралія), який погодився поділитись досвідом з українськими колегами. За його словами, на гарячу лінію звертаються люди з проблемами в родині або в особистих стосунках, люди з залежностями, при бажанні покінчити життя самогубством, проблеми з роботою або фінансами.

В Австралійській Лінії Життя працює 3000 волонтерів, які перед цим проходять 200-годинний тренінг. Ще 300 працівників отримують оплату за свою роботу, оскільки відповідають на дзвінки у пізні години або на вихідні.

На нараді зібралися представники 15 організацій з України, які надають послуги постраждалим після психотравмуючих подій або людям в кризовому стані. Усі вони організатори, як державного, так і недержавного телефонного консультування в Україні. Доповідачі озвучили, що їхні ресурси отримують 15-35 дзвінків на день, які обслуговують від одного до 4 операторів на зміні.

"Кожен житель України не повинен лишатися на самоті із своїми проблемами. Ми хочемо, щоб людина, яка переживає особисту кризу або думає про самогубство мала можливість зв'язатися з підготовленим співрозмовником. І, як доводить міжнародний досвід, телефонний дзвінок – це той перший крок, що робить людина, яка потребує допомоги", – зазначає Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров'я з питань європейської інтеграції.

"Навчені волонтери будуть готові вислухати, надати підтримку і перенаправити, при необхідності, до фахового закладу або спеціаліста, незалежно від віку, статі, етнічного походження, релігії чи сексуальної орієнтації додзвонювача”, – пояснює спеціаліст МОЗ України з медичної психології та психотерапії Андрій Карачевський.

Національна телефонна служба підтримки кризових станів має бути конфіденційна, доступна 24/7 від наземної лінії зв'язку, таксофону або мобільного телефону за єдиним коротким номером. Дзвінок для дозвонювача має бути безкоштовним. Технічне забезпечення має переключати додзвонювача на вільного оператора в будь-якій точці України.

Учасники зібрання одноголосно погодилися об'єднати свої зусилля для створення такої єдиної національної лінії кризової допомоги. Для цього погодилися взяти участь у робочій групі при МОЗ України для вдосконалення дієвої системи телефонного консультування людей у кризових станах.

Інформація МОЗ України